Добігає кінця 2016 рік. Саме час підбивати підсумки першого півріччя та визначати плани на наступний 2017-й рік.

Можна на мить зупинитися, аби поглянути, яка робота була виконана, чи була вона вдалою та плідною. Можемо із впевненістю сказати, що колектив та вихованці ЧР БДТ попрацювали з великою самовіддачею та натхненням. Подальша активна  робота та підтримка колективу неодмінно допоможуть втілити в життя нові творчі ідеї. У цьому ми бажаємо всім успіхів! У 2017 році нас очікує безліч цікавих та захопливих заходів, тож приєднуйтеся до нас і вам ніколи не буде сумно!

Історичні цікавинки

***

  Новий рік відзначається багатьма народами згідно з прийнятим календарем. Початок року 1 січня був встановлений римським правителем Юлієм Цезарем у 46 році до н. е. В Давньому Римі цей день присвятили Янусу — богу вибору, дверей і всіх початків. Його зображували з двома обличчями: одне дивилося вперед, а інше — назад.

      У цей день римляни приносили жертви Янусу і починали великі заходи, вважали його сприятливим. Відпускали на волю рабів.

    Служитель Грузинської православної церкви говорить: «Свято Нового року походить від кількох язичницьких свят стародавнього Рима. Існувало повір’я, що той, хто зустріне 1 січня в достатку і веселощах, проведе весь рік щасливо й благополучно. Цей забобон відображається в тому, як святкує Новий рік багато наших співвітчизників... Під час свята Януса було об’їдання й надмірне пиття напоїв, пияцтво, і внаслідок цього творилася всіляка нечистота» (газета «Ахали 7 дге»).

З 1700 року за указом Петра I Новий рік в Росії святкують 1 січня. Петро І наказав відправляти спеціальні новорічні служби в усіх церквах. За указом, святковими гілками вічнозелених рослин прикрашали будинки і всі мешканці Москви «виявляли радість, гучно вітаючи» одне одного з Новим роком («Peter the Great—His Life and World»).

Невдовзі після революції 1917 року Радянська влада завзято впроваджує атеїзм, а також пропаганду проти святкування Різдва і Нового року. У той час засуджували і атрибути свят: різдвяну ялинку і Діда Мороза.

У 1935 році сталися зміни. У радянській державі відродили такі поняття, як Дід Мороз, святкова ялинка і відзначення Нового року.

Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік, прийшов на зміну Святому Миколаю згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року. Тоді ж у Діда Мороза з'явилася обов'язкова супутниця — Снігуронька, витоки якої лежать у язичницькій міфології.

Ставлення Російської Православної церкви до Діда Мороза ще на початку XX століття було неоднозначним. Адже у своїх витоках це язичницька персоніфікація сил природи (зими і морозу) і чарівник, що суперечить християнському вченню (https://ru.wikipedia.org/wiki/Дед_Мороз).

Зимові свята служили державі. Новорічну ялинку прикрашали іграшками, які зображали прогрес Радянського Союзу. У журналі «Вокруг света» пояснюється: «За ялинковими іграшками різних років радянського періоду можна прослідкувати історію будівництва комуністичного суспільства. Окрім зайчиків, бурульок і колобків, випускались іграшки у вигляді серпа й молота, а також трактора. Пізніше на зміну їм прийшли фігурки шахтарів і космонавтів, нафтових вишок, ракет і місяцеходів».

Ще у 1897 році 1 січня стало неробочим днем. Починаючи з 1919 року новорічне свято в Україні стали відзначати згідно з григоріанським календарем. З 1930 по 1947 рік 1 січня в СРСР було звичайним робочим днем. В 1947 році указом Президії ВР СРСР 1 січня стало святковим і вихідним днем. З 1992 року також і 2 січня стало вихідним.

Сьогодні Новий рік святкують майже в кожній країні світу. Більшість людей дотримуться традицій свого регіону. У Туреччині свято відзначають у готелях та на туристичних напрямках, а у невеликих містах та в провінції у новорічну ніч практично всі лягають спати.