Verification: 4be7f08d42820b5a Чугуївський районний Будинок дитячої творчості - Лікарські рослини

Навчально-дослідницька ділянка «Лікарські рослини» 

(створена у 2013 році)

Мета створення науково-дослідницької ділянки:

  • Виконання навчальних та практичних  занять.
  • Організація учнівської дослідницької природоохоронної роботи вихованців.
  • Засвоєння знань при вирощуванні і догляду за рослинами.

Навчально-дослідницька ділянка займає важливе місце у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу, адже саме тут діти пізнають різноманітність рослинного світу, вчаться любити природу, дбайливо відноситись до кожної живої істоти. Тут у дітей прищеплюється любов до роботи, вміння цінувати свій труд та працю інших. Навчально-дослідницька ділянка – це біологічна лабораторія під відкритим небом, де вихованці проводять багато практичних занять. Навчально-дослідницька ділянка має пізнавальне та виховне значення. Вихованці знайомляться з дослідним матеріалом, опрацьовують його. Вчаться робити висновки.

Головне завдання навчально-дослідної роботи дітей – поглиблення й творче освоєння навчального матеріалу, набуття вихованцями навичок самостійної теоретичної та експериментальної роботи, ознайомлення з сучасними методами наукових досліджень.

Відповідальна за навчально-дослідницьку ділянку «Лікарські рослини» керівник гуртків ЧР БДТ – Леміщенко Ірина Олександрівна.

Календула, або Нагідки – знижує запалення та припухлості, посилює потовиділення. Дуже довго цвіте, є декоративною рослиною, вирощують її з лікарськими цілями.

Щавель застосовується у вигляді відвару при спастичних колітах. Листя щавлю покращують травлення, є знеболюючим, протизапальним і антитоксичним засобом.

Анемона рослина проявляє протизапальну та антисептичну дію. В її якісних діях є стимулююча дія на організм. Покращує кровотворення, стимулює процес нейросудинної регуляції.

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.), інші назви орега́но, душинка, лебідка, зіновка — багаторічна трав'яниста рослина родини Глухокропивових. В перекладі означає «прикраса гір», від «oros» («гора»), «ganos» («прикраса»); «вульгарний» (vulgare) по-латині — «повсюдна» або «звичайна».

Ша́влія лі́карська (Salvia officinalis) – використовується для лікування респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів, для стимулювання нервової системи.

Ехінацею пурпурову вирощують як цінну кормову культуру, багату білками, а також як декоративну і лікарську рослину. Для лікарських потреб використовують заготовляють коріння восени, а суцвіття (кошики) збирають під час цвітіння.

Валеріана з її чудодійним коренем «Даючи силу» регулює серцеву діяльність, надає седативну дію на центральну нервову систему. Заспокійлива, знеболююча. Корені містять полісахариди, дубильні речовини.

Суниця позитивний терапевтичний ефект спостерігається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, коліті, атонічному запорі, жовчнокам’яній та нирковокам'яній хворобах.

М’ята – терапевтична активність зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких першочергове значення має ментол, який належить до групи терпенів і має притаманні цій групі речовин подразні, антисептичні й анестезуючі властивості.

Ромашка своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічної кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.

Конвалія – широко відома лікарська рослина. В якості сировини використовується трава конвалії, лист конвалії, квітки конвалії. Основні діючі речовини – кардіотонічні глікозиди.

Меліса покращує роботу шлунково-кишкового тракту, збуджує апетит, виявляє легку послаблюючу і потогінну дію, має спазмолітичний і протизапальний ефект, бореться з підвищеним газоутворенням в кишечнику.

Шипшина – плоди шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну і протизапальну дію. Якісні речовини є невід’ємною частиною плодів. Плоди містять велику кількість аскорбінової кислоти.

Глід (Crataegus) — рід чагарників або рідше невисоких дерев родини розових (Rosaceae) – здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск, зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати  глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів психічного пригнічення.

Воло́шка си́ня, або Блава́т синю́к (Centaurea cyanus) – трав'яниста рослина роду Волошка родини Айстрових. Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмічених полях у ячмені, пшениці, житі; уздовж доріг по всій Україні. Крайові лійковидні квітки кошика використовують у науковій і народній медицині як сечогінний засіб, як слабкий жовчогінний чинник..

Гісоп лікарський (Hyssopus officinalis L.) – багаторічна трав'яниста дрібно-опушена рослина. Походить з Південної Європи. В Україні вирощують як ефіроолійну рослину. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Ефірну олію гісопу широко використовують у медицині, парфумерно-косметичній та харчовій промисловості, для ароматизації вин та напоїв.

Чебрець, чабрець, чабрик (Thymus) — рід напівкущів з родини губоцвітих. Застосовують і як лікарський засіб, і як ароматну приправу до страв. Відвари та настої чебрецю звичайно вживають у народній медицині при захворюванні дихальних шляхів тощо. Ароматний дим чебрецю в Древній Греції застосовували при проведенні богослужінь. Вважають символом родючості.