26 лютого з нагоди тижня Масляної в селищі міського типу Введенка були проведені народні гуляння.

 В рамках цього заходу керівники гуртків еколого-натуралістичного та художньо-естетичного напрямів Чугуївського районного Будинку дитячої творчості працювали у напрямку відродження українських народних традицій. Смирнова Алла Анатоліївна, Степашкіна Валентина Володимирівна та Путівська Інна Миколаївна провели майстер-класи для всіх гостей, які завітали на святкування. Допомагали їм учні 6 класу Введенського НВК (вихованці гуртка "Юні охоронці природи", керівник Смирнова А. А.). Всі бажаючі змогли навчитися створювати оригінальні вироби: сонечко та весняну пташку з кольорових ниток, які можна використовувати для оздоблення інтер’єру.

Масляна

Масляна – давньослов'янське свято, що дісталося нам від предків-язичників. Воно відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.
Масляна – це ще і персонаж слов'янської міфології. Масляна втілює в собі відразу трьох персонажів: Родючість, Зиму і Смерть. Багато проповідників обрушувалися на Масляну. В кінці XVII ст. Патріарх Андріян навіть намагався заборонити «бісівське свято», але не зумів – лише скоротив його з чотирнадцяти до семи днів. А з часом Церква прийняла Масляну до числа своїх звичаїв. Інші назви Масляної: Сиропуст, Масниця, Колодій, Сирна неділя, Бабське свято, болг. Сирни заговезни). 

На Масляну з давніх часів славили Сонце. Саме в честь сонця, господині пекли солодкі коржі, а пізніше із заквашеного тіста навчилися робити млинці. Це блюдо вважали символом Сонця, адже вони такі ж круглі, жовті, теплі.

Традиції свята

Здавна прийнято було відзначати кожен день Сирної тижня по-різному:

Понеділок - "Зустріч"

Рано вранці, свекруха зі свекром збирали невістку і відправляли її до батьків, а ввечері самі приходили в гості до сватів. За вечерею обговорювали різні конкурси, де буде проводитися свято. До цього дня на площі вже встановлювалися гойдалки, гірки і балагани.

Господині з понеділка починали пекти млинці. Перший млинець прийнято було віддавати бідним, щоб ті пом'янули померлих родичів. Саме в понеділок в селах встановлювали опудало Масниці, яке одягали в різне ганчір'я.

Вівторок - "Загравання"

У цей день влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі масляні обряди – це своєрідна підготовка до заручин, щоб невдовзі зіграти весілля.

Середа - "Ласуна"

У середу ходили до тещі в гості, прихопивши якесь смачне частування.

Четвер - "Широкий розгуляй"

З приходом цього дня народ переставав працювати і лише веселився. Люди водили хороводи, влаштовували кулачні бої, а також лазили на височенний стовп.

П'ятниця - "Тещині вечірки"

Тещі приходили в гості до зятям на млинці. А теща напередодні надсилала до хати зятя все необхідне для млинців: сковорідки, ополоник, а тесть – борошно і олію.

Субота - "посиденьки зовиці"

Невістки повинні були покликати в гості до себе зовиць (сестру чоловіка) та подарувати якийсь презент родичці. Також в суботу проводився "цілувальник" – всі наречені брали участь в обряді вшанування. Заручені молоді люди піднімалися на велику гору для катання, повинні були поклонитися, поцілуватися і з'їхати на санях вниз. Під горою продовжували цілуватися під голосні вигуки натовпу.

Неділя - "Прощена неділя"

Масляна закінчується Прощеною неділею. Закінчувався тиждень обжерливості і гулянь. Всюди розпалювали вогнища, щоб розтопити лід і сніг, доходила черга і до опудала – його також спалювали. В цей день прийнято просити вибачення у рідних.