Досвідом художньо-естетичної роботи поділилася керівник гуртка ЧР БДТ "Народні ремесла України" Воронова Ірина Сергіївна. На базі Введенського НВК  та Старопокровської ЗОШ були проведені майстеркласи з декорування пряничних виробів.  

Назва "пряник" походить від давньоруського пьпьрянъ – запашний, гострий на смак. Німецькою Pfefferkuchen, нідерландською peperkoek, норвезькою pepperkake, шведською pepparkaka, латиською piparkūkas, фінською piparkakku.

Перша письмова згадка про приправлені спеціями медові коржі - близько 350 р. до н. е. Вже стародавні єгиптяни знали про них. Римляни знали "panus mellitus": намазані медом коржі, які з медом ж і випікалися.
Пряники робили в якості подарунків, для весільних обрядів, для святкових трапез, для декорування столу, для роздачі бідним. На деяких пряниках відтискувалися букви алфавіту, з їх допомогою діти могли вчитися читати. Пряники вважалися найбільш статусним подарунком, що призвело до появи так званого «подарункового» пряника, вага якого прямо залежала від ступеня поваги, яку гість відчував щодо хазяїна. Ця традиція призвела до того, що "подарункові" пряники, принесені в дар царю, важили до кількох пудів. Такий пряник через його вагу переносити було досить проблематично, тому його перевозили на спеціальних санях.

$IMAGE17$