Водно-болотні угіддя — це цінні природні комплекси боліт, заплав­них лук і лісів, водних об'єктів, включаючи морські акваторії, які ма­ють значну природоохоронну, рекреаційну, наукову та естетичну цін­ність. 

Водно-болотні угіддя можуть мати статус міжнародного, націо­нального та місцевого значення. Водночас вони можуть бути і приро­дно-заповідними територіями та об'єктами (глибиною не більше 6 метрів). 

Водно-болотні угіддя почали охороняти як головне середовище існування водоплавних птахів. Конвенцію щодо їхнього захисту прийняли у 1971 році за сприяння ЮНЕСКО у місті Рамсар (Іран). Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини. Україна приєдналась до Конвенції у жовтні 1996 р. Усього Конвенцію підписали 156 країн.

На території України розташовані 39 водно-болотних угіддя, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією.

Територією Чугуївського району протікають 15 річок та розташовано безліч невеличких озер, прудів та заболочених місцин. На схилах берегів біля цих водойм зустрічається більше 100 видів різнотрав'я: конюшина, душиця, звіробій, різні види гвоздики, волошок, коров'яків. Також є льон український, вітряниця лісова, чабрець міловий, ісоп мілів — рослини, які занесені до Червоної книги. Біля водойм мешкає багато птахів: озерна чайка, чорна та білокрила качка. Тут гніздяться: качки, крякви, кулики, рідко чирок-трескунок, зрідка зустрічаються лисуха, чапля біла. В період весняно-осінніх міграцій тут зупиняються гуси, сірі журавлі — птиці, які занесені до Червоної книги.

Тож давайте і ми будемо дбати про водойми, поруч із якими живемо та відпочиваємо!