Цей день був обраний, аби нагадати про важливість небайдужого ставлення до навколишнього середовища. Щоб пам’ятати, що потрібні знання, аби вміло взаємодіяти з навколишнім середовищем, не експлуатувати його, а вчасно поповнювати ресурси, якими ми користуємося. Це стосується в першу чергу тваринного та рослинного світу.

Дату 1 вересня обрали за сумних обставин. В цей день, у 1914 році в зоопарку м. Цинцинаті, США, помер останній мандрівний голуб – наймасовіший вид  тварин, коли-небудь знищених людиною. Загальна кількість особин цього виду, як вважали, нараховувала від 3 до 5 мільярдів. Мандрівні голуби були поширені по всій території Північної Америки. Полювання на птахів велося заради їхнього м’яса. 

   Саме так світогляд, що панував у ХІХ столітті став причиною масштабного знищення тварин. Адже на той час бурхливого розвитку промисловості та різноманітних наукових галузей більшість дослідників вважали природничі ресурси майже невичерпними, а тваринний та рослинний світ - створеним саме для експлуатації людиною.

   Згадаємо лише твори Майна Ріда або Жюля Верна, в яких герої ставлять на меті вполювати якомога більше рідкісних тварин. Так у творі "Діти капітана Гранта" про зустріч з акулою-молотом капітан Джон Манглс говорить: "Я вважаю, що необхідно знищувати цих хижих тварин. Скористаємося нагодою, якщо вам завгодно, - це буде одночасно й захоплююче видовище й добра справа".

   Багато з втрачених тоді видів тепер можна знайти лише на сторінках єнциклопедій чи у музеях, де вони представлені кістками, а в кращому разі - опудалами рідкісних тварин.  

   Найчастіше винищенню піддавалися ендемічні види, які довгий час існували в специфічних умовах ізольовано. Такі види часто не мали природних ворогів і втрачали захисні пристосування, у тому числі змінювалися поведінкові реакції, у птахів втрачалося вміння літати.

   Причиною вимирання таких видів могло бути не прямий, а опосередкований вплив людини — наприклад, завезені людиною навмисно або ненавмисно тварини (кішки, собаки, інші хижаки, щурі), або перетворення, а частіше повне змінення природних екосистем (місць проживання ендемічних видів) під потреби сільського господарства, будівництва, промисловості та для інших цілей.

   Згідно з третім виданням Червоної книги України, на території нашої країни перебувають 542 види рідкісних тварин та 826 видів рослин та грибів, які знаходяться під загрозою винищення. Вчені вважають, що на разі спостерігається певне уповільнення знищення видів порівняно з минулими десятиліттями. 

    У виданні Червоної книги 2009 року для видів застосовано такі критерії:

• Зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про наявність їх у природі чи спеціально створених умовах;
• Зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально створених умовах;
• Зникаючі: види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• Вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• Рідкісні: види, популяції яких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека;
• Неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;
• Недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.