22 лютого 2017 року в Харківському обласному палаці дитячої та юнацької творчості для керівників гуртків еколого-натуралістичного напрямку, методистів позашкільних навчальних закладів та вчителів біології загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області був проведений цікавий семінар-практикум за темою «Дослідницька робота як найефективніший метод поєднання теоретичних знань та наукових технологій».

Організатори заходу звернули увагу на актуальність даного питання, особливо стосовно написання дослідницьких робіт учнями-членами Малої академії наук України. Овелян Вікторія Керопівна звернула увагу на т, скільки зусиль вимагає підготовка здібних учнів до участі в науково-дослідницьких конкурсах. Зазвичай для цього необхідно декілька років вмілого керування та співпраці з вчителями хімії та біології, а також нерідко взаємодію з незалежними лабораторіями, вузькими підприємствами та окремими вченими.

1. Після вступних слів гостей привітав перший лектор Попов Віталій Миколайович, який є не тільки кандидатом біологічних наук, алей директором кампанії «Агроген» у місті Харкові. Дана кампанія – це відкрита лабораторія, в якій створена технологічна база для проведення глибоких та обґрунтованих біологічних досліджень. Лабораторія працює вже 5 років, а серед її 10 працівників налічується 5 кандидатів біологічних наук та 1 кандидат ветеринарних наук.

Лабораторія пропонує всім, хто пише дослідження, проведення обробки даних, розробку навчальних постерів, проведення безкоштовних екскурсій школярам (група 10-12 учнів). З метою ідентифікації збудників хвороб, алергенів, визначення мутацій в генах, виявлення генетичних та інфекційних хвороб рослин та тварин, визначення фізіологічних характеристик рослин проводиться ПЛР-аналіз, імуно-ферментний аналіз, електрофорез запасних білків (злакових) та цитологічні дослідження. Після обговорення тематики та закупівлі реагентів учні можуть працювати у відкритій лабораторії під керівництвом спеціалістів.

На даний момент «Агроген» допоміг реалізувати 5 дипломних робіт, 4 кандидатські, 5 наукових досліджень для науковців з різних куточків України та 2 учбові роботи для школярів. Для всіх охочих лабораторія проводить практикуми з виділення ДНК (фото запозичені з сайту http://agrogen.com.ua).

2. Наступну доповідь презентував орнітолог Яцюк Єгор Олександрович (кандидат біологічних наук). У музеї «Природа» ХНУ ім. В. Н. Каразіна він працює старшим науковим співробітником. Лектор звернув увагу на численні програми, акції та проекти всеукраїнського та міжнародного рівня з орнітології. Велике значення в процесі обліку птахів мають саме орнітологи-любителі, адже й організаторами даного проекту був спеціаліст з ІТ технологій та художник-анімаліст. До речі, інколи цей художник Ігор Землянський безкоштовно проводить майстер-класи для всіх бажаючих, треба тільки узгодити час та місце проведення заходу.

Організація займається виданням невеликих книжок («Знайомі незнайомці» – присвячена птахам, які мешкають поруч з нами), які можна придбати на сайті або отримати у подарунок як учасник акції. Зараз цими орнітологами готується видання про птахів водно-болотних угідь.

Наприкінці розповіді Єгор Олександрович назвав птаха 2017 року – це канюк звичайний – найчисельніший хижий птах України. Інша назва «мишоїд». Орнітологи відносять канюка до сімейства яструбиних. Вчені досі систематизують цих птахів, тому класифікація птахів постійно змінюється.

Канюк поширений по всій Європі, а також в Азії. Це птах середніх розмірів. Довжина тіла коливається в межах від 50 до 58 сантиметрів. Розмах крил може досягати 1,3 метра. Важить цей хижак від 450 грамів до 1,4 кілограмів. На відміну від багатьох інших тварин, самки канюка, як правило, у своїх розмірах перевершують самців.

3. Досвідом роботи та методичними рекомендаціями поділилася з гостями працівник Палацу, керівник гуртка «Юні квітникарі-аранжувальники», Шапошнік Світлана Миколаївна. Були обговорені особливості робіт, які подаються до участі у Всеукраїнському конкурсі з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна», висловлені побажання щодо матеріалів робіт (70 % природного матеріалу та не більше 30 % оздоблення фурнітурою).

4. Суворова Ганна Дмитрівна спеціалізується на вивченні та охороні рукокрилих. Через спільну експедиційну діяльність проводить експериментальні дослідження. Співпрацює з Центром реабілітації рукокрилих та з Харківським зоологічним парком. Ганна Дмитрівна також є співробітником Палацу і веде гурток «Юні зоологи». Існує велика потреба захисту рукокрилих, яких лише на території України нараховують 26 видів і які є дуже вразливими істотами.

Лектор розповіла про особливості поведінки кажанів нашого регіону та розвіяла деякі міфи щодо рукокрилих. Нині проходить акція «Поший мішечок – отримай календар» – юннати та всі охочі закликаються шити невеликі полотняні мішечки для зимівлі рукокрилих. Якщо до вас залетів кажан, брати його можна лише в будівельних рукавицях (адже кажани можуть переносити сказ). Здорові кажани зимують при температурі від 2-3^о до 10-12^о С, тож вдома їх поміщають до холодильника. А потім їх можна перевезти до реабілітаційного центру.

25 та 26 березня 2017 року в еко-парку Фельдмана відбудеться випуск кажанів, спостерігати за яким запрошуються всі бажаючі.

5. На завершення семінару була підготована доповідь Ярошенко Ольги Іванівни, методисту інформаційно-методичного відділу Палацу, за темою «Основні аспекти методичної діяльності при організації участі учнівської молоді в обласних етапах всеукраїнських масових заходів еколого-натуралістичного напряму».

Колектив ЧР БДТ дякує організаторам та лекторам семінару за цінні матеріали та плідну співпрацю!