Головна » 2018 » Березень » 23 » Розуміючи хмари
18:41
Розуміючи хмари

  Тема погоди є найактуальнішою і популярною в середовищі людського спілкування. Від погоди залежить багато що, і наш настрій, і самопочуття, наші плани і, звичайно, їх здійснення. З давніх пір людство цікавиться погодою. У російських літописах перші свідчення про погоду з'являються в описі подій, що відносяться до другої половини IX століття. У другій половині XVII століття за наказом царя Олексія Михайловича стали вестися щоденні записи стану погоди в Москві і її околицях. А після винаходу барометра були зроблені спроби передбачення погоди по зміні атмосферного тиску. Першого грудня 1725 при Академії наук у Санкт-Петербурзі були розпочаті перші в Росії регулярні інструментальні метеорологічні спостереження за погодою.

У 1872 році була заснована міжнародна метеорологічна організація (ММО). 11 жовтня 1947 була відкрита для підписання Конвенція, якої утворена Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) замість ММО. 2 квітня 1948 Радянський Союз приєднався до Конвенції, а 23 березня 1950 Конвенція набула чинності. Цей день є офіційною датою утворення ВМО, створеної в рамках ООН. Всесвітня метеорологічна організація перед собою ставила дуже багато завдань, це й полегшення всесвітнього співробітництва у створенні мережі станцій, які виробляють метеорологічні спостереження, і сприяння в створенні і підтримці систем швидкого обміну метеорологічною інформацією, і сприяння подальшому застосуванню метеорології в авіації, судноплавстві, при вирішенні водних проблем , в сільському господарстві і в інших сферах діяльності людини та багато інших.

Всесвітня метеорологічна організація, як спеціалізована міжурядова організація системи ООН, дозволяє підтримувати міждержавне співробітництво в галузі гідрометеорології та оперативної гідрології. що можливо шляхом координації глобальних, регіональних, національних систем спостереження та міжнародного обміну гідрометеорологічними даними.

За ініціативою Всесвітньої метеорологічної організації, починаючи з 1961 року, світовим співтовариством метеорологічним день 23 березня став відзначатися як Всесвітній метеорологічний день (ВМД) - професійне свято метеорологів всієї планети. Кожен рік ВМО святкує цей день під певним девізом, приділяючи особливу увагу будь-якої конкретної та актуальною на даний момент теми.

Щорічно для залучення уваги населення, громадськості та урядових органів до гідрометеорології не тільки як до науки, а й як до оперативної служби, що діє в інтересах розвитку галузей національної економіки, під час святкування Всесвітнього метеорологічного дня проводиться всебічне висвітлення в ЗМІ різних аспектів діяльності гідрометслужби.

День метеоролога відзначається урочистими зборами в колективах, зустрічами з ветеранами служби, святковими привітаннями, які надійшли від територіальних органів влади, що обслуговуються організацій і підприємств, освітніх установ.

23 березня – Всесвітній метеорологічний день (Water Meteorological Day)

У 1960 році Всесвітня метеорологічна організація оголосила 23 березня Всесвітнім метеорологічним днем. Мета – акцентування yf важливості метеорології і метеорологічної служби у забезпеченні добробуту населення. Щороку вибирають нове гасло для цього дня, яке покликане допомогти людям зрозуміти значення метеорологічної служби.

23 березня кожного року з нагоди набуття чинності в 1950 році Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), до якої входять понад 180 країн світу, гідрометеорологічна служба України, як і національні гідрометеорологічні служби в усьому світі, відзначають Всесвітній метеорологічний день.

Реалії сьогодення свідчать про зростаючу роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку, безпеки життєдіяльності суспільства. За даними ВМО, протягом 1992–2001 років приблизно 90% усіх стихійних лих у світі були спричинені гідрометеорологічними явищами. Від них загинуло понад 620 тисяч та постраждало близько 2 мільярдів осіб. Загальні економічні збитки становили приблизно 450 млрд доларів США, або 65% загального обсягу збитків, заподіяних внаслідок усіх стихійних лих на планеті за цей період.

Значної шкоди завдають стихійні гідрометеорологічні явища економіці та населенню України. Паводки в гірських регіонах, штормовий вітер, посухи, ожеледі, сильні зливи з грозами – ось далеко не повний перелік гідрометеорологічних явищ, які практично щороку призводять до матеріальних втрат і, на жаль, супроводжуються людськими жертвами.

Спостереження за метеорологічними явищами почали здійснювати ще в глибоку давнину, зокрема в Єгипті, Індії та Китаї. Перша міжнародна метеорологічна мережа була започаткована в 1654 році Фердинандом ІІ Тосканським. Мережа складалася з 11 станцій, 7 з яких були розміщені в Італії, решта – в Австрії, Польщі, Франції та Німеччині.

Таким чином, вже в той час був зрозумілим транскордонний характер формування погодних умов. На території України перші інструментальні метеорологічні спостереження було розпочато в Києві в 1771 році. Наприкінці ХVIII століття систематичні спостереження за погодою, режимом Дніпра біля Києва почав здійснювати видатний громадський діяч та вчений М. Ф. Берлінський. Створення регулярних мереж метеорологічних спостережень, скоординованих на міжнародному рівні, було започатковано в XIX столітті відповідно до рішень, прийнятих на першій Міжнародній метеорологічній конференції у 1853 році та на першому Міжнародному метеорологічному конгресі у 1883 році.

Для міжнародної координації цієї роботи була створена Міжнародна метеорологічна організація – попередниця ВМО. З цього часу розпочалося стрімке зростання наземних мереж метеорологічних та гідрологічних спостережень у всіх країнах світу.

У другій половині ХХ століття розвиток систем гідрометеорологічних спостережень набув нового якісного рівня завдяки використанню автоматизованих систем вимірювання гідрометеорологічних параметрів та метеорологічних супутників Землі. Для стандартизації збирання, аналізу, обробки та глобального поширення гідрометеорологічної інформації ВМО у 1963 році запровадила Всесвітню службу погоди, одним з основних компонентів якої є Глобальна система спостережень, яка охоплює всі технічні засоби для гідрометеорологічних спостережень на землі, на морі, у повітрі та в космічному просторі.

Гідрометеорологічна служба України, що є членом-засновником ВМО з 1948 року, являє собою багатофункціональну розгалужену систему, що організаційно оформилася ще в 1921 році. Вона здійснює комплекс гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, вивчення змін клімату, спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища на базовій мережі. Систематичні цілодобові спостереження за станом погоди проводяться на 187 метеорологічних станціях, з яких 49 залучено до передачі даних у глобальну систему телезв’язку ВМО.

Гідрометслужба України бере участь у виконанні зобов’язань країни з міжнародного обміну оперативними даними і в роботах у рамках практично всіх програм ВМО, зокрема в Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди тощо.

Відзначення Всесвітнього метеорологічного дня є нагодою привернути увагу органів державної влади, широкої громадськості до такої важливої проблеми, як вплив погоди, клімату, водних ресурсів на забезпечення збалансованого розвитку країни, необхідності зміцнення науково-технічного потенціалу вітчизняної гідрометеорологічної служби, діяльність якої значною мірою сприяє економічному та соціальному розвитку суспільства.

Переглядів: 44 | Додав: БДТ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar